Редакційна етика

Засади професійної етики в діяльності головного редактора і видавця.

 

У своїй діяльності головний редактор несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що вимагає дотримання ним таких принципів:

у прийнятті рішення про публікацію головний редактор наукового журналу керується достовірністю представлення даних і науковою значимістю розглянутої роботи;

головний редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних уподобань авторів;

неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не мають використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування та повʼязані з можливими перевагами, мають зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди;

головний редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом;

головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також за виявлення конфліктної ситуації приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав.

 

Етичні засади у діяльності рецензента.

 

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні носити неупереджений характер, що полягають у виконанні таких принципів:

рукопис, отриманий для рецензування, має розглядатися як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції;

рецензент зобовʼязаний давати обʼєктивну і аргументовану оцінку викладеним результатами дослідження. Персональна критика автора неприйнятна;

неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не мають використовуватися рецензентом для особистих цілей;

рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або не може бути об’єктивним, наприклад у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування даного рукопису.

 

Етичні засади, якими повинен керуватися автор наукових публікацій.

 

Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких принципів:

автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо помилкові або сфальсифіковані твердження неприйнятні;

автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданому рукописі, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження мають бути оформлені з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-якій формі, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні і неприйнятні;

необхідно визнавати внесок всіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, в статті мають бути представлені посилання на роботи, які мали значення у проведенні дослідження;

автори не повинні надавати в електронне наукове видання рукопис, який був відправлений в інше видання і знаходиться на розгляді, а також статтю, опубліковану раніше в іншому журналі;

співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні;

якщо автор виявить істотні помилки або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайшвидше повідомити про це редакцію електронного наукового видання.