ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНО-УКОРІНЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.56197/2786-5827/2024-3-4-1Ключові слова:
грошово-кредитна політика, банківське кредитування, таргетування інфляції, грошова маса, національні заощадження, фінансові механізми розвиткуАнотація
Вступ. У статті розглянуто інституційні відносини у сфері монетарної політики як інструменту розвитку малої відкритої економіки. Характерні особливості реалізації інституційних відносин в малих відкритих економіках на даному етапі визначають обмежену ефективність як монетарної політики, так і фінансових механізмів економічного розвитку. Мета статті визначити фактори зменшення ефективності національної монетарної політики, і умови відновлення її впливу на економічне зростання.
Матеріали та методи. Дослідження базується на теоретичному узагальненні науково-методичних підходів до систематизації характерних загроз і факторів зміни концепції монетарного регулювання ХХІ століття, кількісному аналізі емпіричних проявів у параметрах фінансових ринків, синтезі рекомендацій. для модернізації монетарної політики в малих відкритих економіках. Для кількісного аналізу використовувалися статистичні дані Національного банку України та Світового банку за 2008-2023 рр.
Результати та обговорення. Розкрито феномен кредитної стагнації на тлі стрімкого збільшення банківської ліквідності. Емпірично обґрунтовано значення рівня заощаджень як ендогенного джерела інвестиційних ресурсів. Для малих відкритих економік одним із суттєвих наслідків спроб дотримуватися традиційного підходу монетарної політики стало штучне обмеження кредитної активності з точки зору вищого ризику девальвації. Це потребує переходу у монетарній політиці до більш національно-укоріненого режиму. В інтересах сталого економічного розвитку ієрархія цілей національно-укоріненої грошово-кредитної політики має виконувати таку послідовність завдань: а) обмеження волатильності обмінного курсу національної валюти; б) сприяння накопиченню внутрішніх заощаджень; в) формування механізму цільового перерозподілу акумульованих фінансових ресурсів за визначеними напрямами структурного інноваційного розвитку економіки.
Висновок. Поетапний перехід до національного розвитку в монетарній сфері має полягати, з одного боку, в обмеженні еластичності зв’язку фінансового сектору національної економіки із зовнішніми шоками, а з іншого – у збільшенні здатності до накопичення та використання накопичений капітал в інтересах структурного розвитку національної економіки.
Посилання
Shapoval, Y. (2022), “Monetary policy of commodity-dependent economies”, VUZF Review. 7(3): 39–48. URL: https://doi.org/10.38188/2534-9228.22.3.04.
Bublyk, Y. (2024), “Monetary policy and credit support of the economy in conditions of war and global instability”, Economy of Ukraine. Vol. 67 No.10(755): 27-44. URL: https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.10.027
Harkavenko, V. and Yershova, G. (2023), “Percentage policy National Bank of Ukraine and its impact on the country’s economy”, Economy of Ukraine. 11: 27-51. URL: https://doi.org/10.15407/econo myukr.2023.11.027
Blanc, J. (2011), “Classifying “CCs”: Community, complementary and local currencies types and generations”, International Journal of Community Currency Research. 15: 4-10.
Kashyap, A. and Stein, J. (2023), “Monetary policy when the central bank shapes financial-market sentiment”, Journal of Economic Perspectives, 37(1), 53-75. URL: https://doi.org/10.1257/jep.37.1.53
Cohen, L. (2022), “Examining QE's bang for the buck: Does Quantitative easing reduce credit and liquidity risks and stimulate real economic activity?”, Journal of International Financial Markets, Institutions and Money, 79. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/Delivery.cfm?abstractid=4128435
Prates, D. (2020). Beyond Modern Money Theory: a Post-Keynesian approach to the currency hierarchy, monetary sovereignty, and political space. Review of Keynesian Economics, 8 (4), 494-511. URL: https://doi.org/10.1016/j.intfin.2022.101596
Feldstein M., Horioka C. (1979). Domestic saving and international capital flows. NBER Working Paper. 310. URL: https://doi.org/10.4337/roke.2020.04.03
Domestic savings in the transition economies (2001). Economic survey of Europe. No. 1., p. 170 URL: https://doi.org/10.3386/w0310
Praert, P. (2016), “Long-run saving and monetary policy. Challenges for long-term savings products in the context of the zero-interest rate policy’, ECB. URL: https://www.ecb.europa.eu/press/key/date/2016/html/sp161114_2.en.html
Grytsenko, A. (2024), “Nationally rooted economic development as a local response to the global geoeconomic shifts”, Economy of Ukraine, 66(737): 38–54. URL: https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.04.038
Dery, C. and Serletis, A. (2021), “Interest rates, money, and economic activity”, Macroeconomic Dynamics, 25(7): 1842-1891. URL: https://doi.org/10.1017/S1365100519000890
Belongia, M. and Ireland, P. (2015), “Interest rates and money in the measurement of monetary policy”, Journal of Business & Economic Statistics. 33(2): 255-269. URL: https://doi.org/10.1080/07350015.2014.946132
Barnett, W., Ghosh, T. and Adil, M. (2022), “Is money demand really unstable? Evidence from Divisia monetary aggregates”, Economic Analysis and Policy. 74: 606-622 URL: https://doi.org/10.1016/j.eap.2022.03.019
Amosha, O. and Amosha, O. (2024), “Modern distributed production (manufacturing) as an important part of the future Ukrainian nationally rooted industry”, Economy of Industry, 106(2), 29-41. URL: https://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.029
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Євген Бублик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
