МЕХАНІЗМИ ТА НАПРЯМИ ФІНАНСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД: СВІТОВИЙ ДОСВІД

Анотація

Вступ. З лютого 2022 року триває повномасштабна війна рф проти України. Значна частина майна України пошкоджено, зруйновано, захоплено. Крім того, Україна несе значні втрати людського капіталу.

Оскільки наразі війна триває, то збитки зростають. Звичайно, що найголовніший пріоритет сьогодні – це отримати від західних партнерів якомога більше важкого озброєння, щоб якнайшвидше виграти війну. Проте крім військового аспекту, є ще економічний. Щоб воювати – потрібно мати ресурси. Саме тому відбудову України варто планувати вже сьогодні. Щоб зробити Україну вільною, сильною, сучасною та безпечною після війни – потрібно мати ресурси. Незважаючи на це, Україна має стати найбільш вільною, найбільш сучасною і найбільш безпечною країною Європи. Відтак відбудова України – це не лише про те, що маємо зробити після перемоги або в наступні роки, а й те, що потрібно робити вже просто сьогодні.

Матеріали та методи. Теоретико-методологічну базу дослідження складають наукові праці в першу чергу зарубіжних вчених. Дослідження наукової проблеми проведено за допомогою критичного та наукового аналізу, методів наукового узагальнення та систематизації, індукції та дедукції. Результати дослідження, висновки та рекомендації обґрунтовано на основі інтегрованого підходу.

Результати і обговорення. Наразі актуальним постає питання консолідації ресурсів для повоєнного відновлення вітчизняної економіки.

У статті розглянуто досвіду післявоєнного відновлення Ізраїлю, Японії, Південної Кореї, Західної Європи (насамперед Німеччини) оскільки вони змогли поставити ставку на свої сильні сторони та досягти суттєвого успіху.

Висновки. Виходячи із світового досвіду та враховуючи безпрецедентну фінансову, військову і політичну підтримку зовнішніми партнерами, для України сьогодні важливо визначити пріоритети економічного розвитку.

На наш погляд, такі пріоритети мають формуватися на основі розвитку стратегічно важливих видів промислової діяльності, які інтегровані в глобальний світ, і мають мультиплікативний ефект в забезпеченні енергонезалежності та формуванні напрямів технологічних проривів, завдяки яким Україна зможе інтегруватися в сучасний глобальний перерозподіл інноваційних видів діяльності та забезпечувати собі рівноправність участі, в тому числі й шляхом вироблення якомога вищого ступені переробки кінцевої продукції для цих цілей. Більше того, стратегічні цілі мають формуватися, враховуючи необхідність повоєнного відновлення промисловості на засадах використання в першу чергу внутрішніх ресурсів для таких видів промислової діяльності, як: видобування й глибока переробка титану, літію, алюмінію та на їх основі виробництва високотехнологічної продукції для цілей кінцевого споживача, а також створення умов для розвитку атомної енергетики та виробництва синтетичного палива. Посилює значення перспектив розвитку вищеназваних видів промислової діяльності й те, що Україна має потужну науково-дослідну та дослідно-конструкторську базу, наукові школи в галузі матеріалознавства, металургії та інженерії титану, літію, алюмінію, атомної енергетики, синтетичного палива тощо, які мають можливість на високому науково-практичному рівні здійснювати супровід подальшого конкурентоспроможного розвитку нових проривних наукоємних технологій та виробництв.