МОДЕЛЮВАННЯ РИНКУ АЕРОПОРТОВИХ ПОСЛУГ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Анотація

Вступ. У сучасних умовах динамічного розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин суттєво підвищується роль міжнародних повітряних перевезень. Ринок авіаперевезень будучи одним із основних системоутворюючих елементів глобальної мережевізації суспільства, створює передумови для посилення інтеграційних процесів шляхом забезпечення вільного пересування пасажирів і вантажів, залучення країн до участі у міжнародній торгівлі та є одним із основоположних факторів соціально-економічного зростання національних економік як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективах.

Матеріали та методи. Теоретико-методологічну базу дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Дослідження наукової проблеми проведено за допомогою критичного та наукового аналізу, методів наукового узагальнення та систематизації, індукції та дедукції. Результати дослідження, висновки та рекомендації обґрунтовано на основі інтегрованого підходу.

Результати і обговорення. У статті досліджено інфраструктуру аеропортів, яка  послідовно трансформується в симбіоз підсистем практично всіх відомих інфраструктурних систем і завдяки цьому здобуває якісну характеристику джерела наймогутніших імпульсів до власного розвитку й вирішення різноманітних соціально-економічних проблем у національному, регіональному і міжнародному масштабах.

Аеропорт, будучи об’єктом виробничої інфраструктури, займається і комерційною діяльністю. У статті зазначено, що доходи складаються із доходів авіаційного та неавіаційного секторів, причому останні в усьому світі мають найбільшу тенденцію до зростання. У статті визначено пріоритети й послідовність розвитку об’єктів аеропорту. Важливою складовою розробки стратегії розвитку аеропорту в контексті застосування конкурентних переваг є вирішення організаційних питань у сфері розробки і впровадження нових технологій в інфраструктуру аеропортів базування (включаючи об’єкти обслуговування повітряних суден, обробки вантажів, вантажного терміналу), в інфраструктуру агентських структур (зокрема транспортно-логістичні центри, транспортно-експедиційні компанії, центри організації продажів, аеронавігаційні центри).

У статті значну увагу приділено визначенню місткості ринку аеропортових послуг, засноване на прогнозуванні попиту на ці послуги. Застосування структурної моделі ринку дає змогу визначити межі сегментів ринку й виділити у відповідність із базовими характеристиками послуг так звані релевантні (обмежені певними властивостями) ринки аеропортових послуг. Розглянуто механізми державно-приватного партнерства, яке має широкий спектр різних форм стосовно аеропортів: концесія, довгострокова оренда, керуючі та сервісні контракти.

Висновки. На основі проведеного дослідження визначено структурну модель ринку надання аеропортових послуг у системі забезпечення глобальної конкурентоспроможності. Показано, що аеропортове господарство досить затратне та вимагає постійних інвестицій в оновлення інфраструктурних об’єктів і технологічних систем. Залучення приватного сектору є подальшим кроком у напрямі лібералізації прав власності та управління аеропортами. Воно є складовою загального процесу глобалізації та лібералізації світової економіки і руху у напрямі приватизації комерційно орієнтованих галузей і видів послуг, які управляються насамперед державою або належними до держави структурами, особливо стосовно виробничої інфраструктури аеропортів