КІБЕРСТРАХУВАННЯ В БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ БЕЗПЕКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.56197/2786-5827/2023-2-2-3

Ключові слова:

кіберстрахування, банки, банківська система, кібер-ризик, ризик-менеджмент

Анотація

Вступ. Ця стаття містить огляд прогалин у знаннях, пов’язаних із кіберстрахуванням як стратегією управління ризиками саме для банківських установ, які є сучасними місцями алокацій для збору грошей населення, а також важливої персональної інформації. Найчастіше банки можуть бути цілями для кібератак, адже у сучасному світі, в умовах діджиталізації та технологічного розвитку вся банківська система тримається на системах та програмах, які мають уразливі місця саме від кіберзагроз. Загроза втрати важливих персональних даних клієнтів, коштів на індивідуальних рахунках фізичних та юридичних осіб, може призвести не тільки до особистих збитків банку, але й завдати втрат самим клієнтам банку, що прямо впливає на економіку цілої країни, саме тому питання кіберстрахування для банківських установ повинно підніматися на рівні держави. Кібер-ризик, як один з операційних ризиків, повинен включатися у систему ризик-менеджменту банківської діяльності, а найголовнішим інструментом хеджування від потенційних втрат за цим видом ризику, повинно стати кіберстрахування. Відповідно до цього, на тлі актуальності розгляду проблематики кібер-ризику, доцільно вивчити досвід інших країн та спробувати акліматизувати його із певними змінами в Україні, адже повне копіювання закордонної практики може не прижитися у нашій державі, через особливості та специфікації ведення банківського та страхового бізнесу України. На тлі підвищення кібератак на банківський сектор України, актуальність розгляду потенційних факторів хеджування підвищується, а кіберстрахування стає одним із основних напрямків перенесення кібер-ризику на третю сторону. Для зменшення ймовірності настання кіберінциденту та мінімізації втрат від такого ризику, кіберстрахування повинно діяти у поєднанні із модернізацією та постійним оновленням систем ІКТ, на яких працює банківська система, проведення тренінгів та навчань для співробітників на тему кіберзахисту, а також ряд інших чинників, які описані у цій статті.

Матеріали та методи. Основу інформаційної бази для написання статті та проведення супутніх досліджень склала статистична інформація, наукові напрацювання закордонних та вітчизняних вчених, економістів, фінансистів та експертів у фінансовому секторі, а також джерела для інформаційних термінів кіберінцидентів.

Результати і обговорення. За результатами дослідження можна зробити висновки, що кіберстрахування, як вид страхування в Україні знаходиться на етапі становлення. При зростанні кількості кібератак на банківський сектор України актуальність кіберстрахування, як інструменту хеджування зростає з кожним роком. В умовах діджиталізації уся операційна діяльність банку працює на електронних системах ІКТ, які повинні бути захищені від потенційних кіберзагроз, адже несправна робота банку, потенційно призводить до збитків не лише для самого суб’єкту банківської діяльності, але й для кліентів банку, що є загрозою для усієї економіки країни.

Висновки. На основі дослідження питання кіберстрахування, як головного інструменту хеджування кібер-ризиків для банківського сектору та проблем при складанні договорів кіберстрахування, були надані пропозиції, щодо визначення стратегічних напрямків розвитку кіберстрахування в Україні, що з’явилося на тлі нових викликів та загроз.

Посилання

Dubina, M. V., Serediuk, I. O. and Bilous, N. V. (2020), “The role of cyber insurance in the risk management system of banking institutions”, Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, vol.1(21), pp. 183–196. https://doi.org/10.25140/2411-5215-2020-1(21)-183-196.

Kloba, L. and Kloba, T. (2022), “Cyber threats of the banking sector inthe conditions of the war in Ukraine”, Financial and credit activity problems of theory and practice, no. 5, vol. 46, pp. 19–28. https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.46.2022.3883.

Doerr, S. et al. (2022), “Cyber risk in central banking”, BIS Working Papers, vol. 1039. Retrieved from: https://www.bis.org/publ/work1039.pdf.

Gatzert, N. and Schubert, M. (2022), “Cyber risk management in the US banking and insurance industry: a textual and empirical analysis of determinants and value”, Journal of risk and insurance. https://doi.org/10.1111/jori.12381.

Shinichi, K., Kang, Jun-Koo, Kim, J., Andreas, M. and René M. Stulz. (2020), “Risk management, firm reputation, and the impact of successful cyberattacks on target firms”, Journal of financial economics. https://doi.org/10.1016/j.jfineco.2019.05.019.

Rekunenko, I.I., Shalda, A.A. and Chyipesh, V.O (2021), “The role of the banking sector in the stock market of Ukraine”, Efektyvna ekonomika, vol. 12. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/12_2021/7.pdf.

Shvachych, H.G., Tolstoy, V.V., Petrechuk, L.M., Ivashchenko, Yu.S., Gulyaeva, O.A. and Sobolenko, O.V. (2017), Suchasni informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii [Modern information and communication technologies], Navchalnyi posibnyk, Dnipo, Ukraine.

Sodoma, R., Ahres, O. and Shmatkovska, T. (2020), “Payment systems in the conditions of digitalization”, Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu, vol. 27, pp. 87-91. https://doi.org/110.31734/economics2020.27.087.

Chkan, I.O. and Chkan, A.S. (2020), “E-banking for business and population as a guarantee for market infrastructure development”, Efektyvna ekonomika, vol. 4. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2020/60.pdf.

Pryshchepa, O., Dotsenko, O. (2020), “Overview of static methods of analysis malicious software”, Kompiuterni nauky ta kiberbezpeka, vol. 2, pp. 15-24. https://periodicals.karazin.ua/cscs/article/view/16771/15469.

Baranenko, R.V. (2021), “Cyber attacks as a form of cyber terrorism”, Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho, no, 32 (71) part 1, vol.1. https://doi.org/10.32838/2663-5941/2021.1-1/07.

Zhuravka, O.S., Bukhtiarova, A.G. and Pakhnenko, O.M (2020), Strakhuvannia [Insurance], Navchalnyi posibnyk, Sumskyi derzhavnyi universytet, Sumy, Ukraine.

Rudevska, V. I. (2020), “Theoretical approaches to determining the essence of banking”, Pidpryiemnytstvo ta innovatsii, vol. 12, pp. 194–199. https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.34.

Zavhorodnia, Yu. V. (2021), “Cyber security as an innovative protection in the political space of Ukraine”, Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy “Kyivskyi politekhnichnyi instytut” “Politolohiia sotsiolohiia pravo”, vol. 4(52), pp. 33-38. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.4(52).248130.

Arsenovych, L. (2022), “Improving the mechanisms for forming a system of training in the field of cybersecurity in terms of public-private interaction”, Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia, no. 1(11), pp. 6-27. https://nvdu.undicz.org.ua/index.php/nvdu/article/view/212/225.

Prykaziuk, N.V. and Humeniuk, L.S. (2020), “Cyber-insurance as an important tool of enterprise protection in the digitization economy”, Efektyvna ekonomika, vol. 4. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2020/8.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

30-05-2023

Як цитувати

Рамський, А., & Арабаджи, К. (2023). КІБЕРСТРАХУВАННЯ В БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ БЕЗПЕКИ. Науковий вісник Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології, 2(2). https://doi.org/10.56197/2786-5827/2023-2-2-3

Номер

Розділ

Науковий вісник Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології