КІБЕРСТРАХУВАННЯ В БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ БЕЗПЕКИ

Анотація

Вступ. Ця стаття містить огляд прогалин у знаннях, пов’язаних із кіберстрахуванням як стратегією управління ризиками саме для банківських установ, які є сучасними місцями алокацій для збору грошей населення, а також важливої персональної інформації. Найчастіше банки можуть бути цілями для кібератак, адже у сучасному світі, в умовах діджиталізації та технологічного розвитку вся банківська система тримається на системах та програмах, які мають уразливі місця саме від кіберзагроз. Загроза втрати важливих персональних даних клієнтів, коштів на індивідуальних рахунках фізичних та юридичних осіб, може призвести не тільки до особистих збитків банку, але й завдати втрат самим клієнтам банку, що прямо впливає на економіку цілої країни, саме тому питання кіберстрахування для банківських установ повинно підніматися на рівні держави. Кібер-ризик, як один з операційних ризиків, повинен включатися у систему ризик-менеджменту банківської діяльності, а найголовнішим інструментом хеджування від потенційних втрат за цим видом ризику, повинно стати кіберстрахування. Відповідно до цього, на тлі актуальності розгляду проблематики кібер-ризику, доцільно вивчити досвід інших країн та спробувати акліматизувати його із певними змінами в Україні, адже повне копіювання закордонної практики може не прижитися у нашій державі, через особливості та специфікації ведення банківського та страхового бізнесу України. На тлі підвищення кібератак на банківський сектор України, актуальність розгляду потенційних факторів хеджування підвищується, а кіберстрахування стає одним із основних напрямків перенесення кібер-ризику на третю сторону. Для зменшення ймовірності настання кіберінциденту та мінімізації втрат від такого ризику, кіберстрахування повинно діяти у поєднанні із модернізацією та постійним оновленням систем ІКТ, на яких працює банківська система, проведення тренінгів та навчань для співробітників на тему кіберзахисту, а також ряд інших чинників, які описані у цій статті.

Матеріали та методи. Основу інформаційної бази для написання статті та проведення супутніх досліджень склала статистична інформація, наукові напрацювання закордонних та вітчизняних вчених, економістів, фінансистів та експертів у фінансовому секторі, а також джерела для інформаційних термінів кіберінцидентів.

Результати і обговорення. За результатами дослідження можна зробити висновки, що кіберстрахування, як вид страхування в Україні знаходиться на етапі становлення. При зростанні кількості кібератак на банківський сектор України актуальність кіберстрахування, як інструменту хеджування зростає з кожним роком. В умовах діджиталізації уся операційна діяльність банку працює на електронних системах ІКТ, які повинні бути захищені від потенційних кіберзагроз, адже несправна робота банку, потенційно призводить до збитків не лише для самого суб’єкту банківської діяльності, але й для кліентів банку, що є загрозою для усієї економіки країни.

Висновки. На основі дослідження питання кіберстрахування, як головного інструменту хеджування кібер-ризиків для банківського сектору та проблем при складанні договорів кіберстрахування, були надані пропозиції, щодо визначення стратегічних напрямків розвитку кіберстрахування в Україні, що з’явилося на тлі нових викликів та загроз.