ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЯК КРАЇНИ-КАНДИДАТА НА ЧЛЕНСТВО В ЄС
DOI:
https://doi.org/10.56197/2786-5827/2023-2-3-4Ключові слова:
торгівля, глобальні ланцюги доданої вартості, країни-партнери, розвиток, ЄС, перспективи, повоєнне відновленняАнотація
Вступ. Як внутрішня, так і зовнішня торгівля має надзвичайно важливе значення для економіки кожної країни. Враховуючи, що з 23 червня 2022 року Україна є кандидатом на членство у ЄС, то діагностика стану торгівлі в Україні відіграє значну роль для визначення перспектив розвитку торгівлі. На даному етапі важливим є виявлення тенденцій, які можуть суттєво вплинути на розвиток торгівлі України та окреслити перспективи її розвитку.
Матеріали та методи. Теоретико-методологічну базу дослідження складають наукові праці як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Наукову проблему досліджено за допомогою критичного та наукового аналізу, методів наукового узагальнення та систематизації, індукції та дедукції. На основі інтегрованого підходу обґрунтовано результати дослідження, підготовлено висновки та рекомендації.
Результати і обговорення. З метою визначення перспектив торгівлі з ЄС у статті проаналізовано торгівлю товарами з основними країнами-партнерами, до яких відносяться Польща, Німеччина та Італія.
Торгівля товарами у 2021 році з найбільшими країнами-партнерами ЄС мала сировинний характер експорту, переважав високотехнологічний імпорт. В умовах воєнного стану перспективним залишається імпорт товарів, що пов’язані з обороноздатністю країни. Особливе значення мають товари військового призначення, енергоресурси, товари для забезпечення функціонування інфраструктури.
Для відновлення національної економіки та подальшої інтеграції до ЄС необхідно розробити відповідні концептуальні засади та вжити дієві заходи з відновлення промисловими підприємствами експортного потенціалу. Вони мають базуватися на ефективній взаємодії органів місцевого самоврядування та бізнесового середовища, оптимальному використанні порівняльних переваг унікального ресурсного та науково-технічного потенціалу України, сучасних механізмах та інструментах стимулювання експортної діяльності вітчизняних підприємств та інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості.
Повоєнне відновлення економіки України вимагатиме формування нової економічної політики, що потребує більш виваженого наукового обґрунтовування, створення дієвої системи моніторингу та оцінки ризиків, передбачення можливих проблем та загроз експортерам, розробки комплексу дієвих заходів з відновлення промислового виробництва та розвитку експортного потенціалу. Пріоритетним напрямом має бути стимулювання розвитку інноваційно-орієнтованих промислових підприємств, а також долучення бізнесу до глобальних ланцюгів доданої вартості, збільшення інвестицій та трансферу інновацій.
Висновки. В умовах подальшої європейської інтеграції та відновлення національної економіки доцільною є підтримка виробництва та експорту високотехнологічної продукції, що сприятиме інтеграції до глобальних ланцюгів створення доданої вартості.
Перспективи розвитку торгівлі між Україною та ЄС у першу чергу залежатимуть від військових дій та роботи критичної інфраструктури в Україні. Значній частині підприємств необхідно вирішити низку логістичних проблем. Експорт вітчизняних промислових товарів стримують адміністративні бар’єри, митне оформлення та жорстка цінова конкуренція на зовнішніх ринках. Наразі значна частина вітчизняних підприємств не експортує свою продукцію через відсутність сертифікатів відповідності міжнародним стандартам виробництва та якості готової продукції, а також через застарілу матеріально-технічну базу виробництва. Для інтеграції до глобальних ланцюгів створення доданої вартості європейських країн необхідним є подальший розвиток системи технічного регулювання та інфраструктури якості, що сприятиме забезпеченню підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів у країнах ЄС.
Посилання
Gereffi, G. (2014), Risks and Opportunities of Participation in Global Value Chains, World Bank Policy Research Working Paper, April. https://doi.org/10.1596/1813-9450-6847
Venger, V., Romanovska, N., Chyzhevska, M. (2022), Integration of Ukraine to the Global Value Chains. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 25(2), pp. 137-161. https://doi.org/10.18778/1508-2008.25.17.
Ostashko, T., Olefir, V., Venger, V., Boiko, O. A. (2021), Comparative Analysis of the Trade and Industrial Policies of Ukraine and China in the Context of the Obor Initiative. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 24(2), 119-136. https://doi.org/10.18778/1508-2008.24.15
Hrushko, V., Kovchar, R. (2023), “Contemporary Interpretation of Global Value Chains”. Vcheni zapysky Universytetu “KROK”, (1(69), 9-14. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-69-9-14.
Dvyhun, S. M. (2011), “Development of mechanisms of state regulation of foreign economic activity of Ukraine”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, vol. 11. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2011_11_17 (Accessed 25 July 2023).
Drozdova, H. M. (2012), Upravlinnya zovnishnʹoekonomichnoyu diyalʹnistyu pidpryyemstva, Management of foreign economic activity of the enterprise. Kyiv : Publishing House of Central.
Ihnatiuk, A. I. (2013), “Role of global chain of value calculation in charge for competitiveness”, Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky, 2013, vol. 28, T. 1, pp. 60-68.
Kyzim, M., Kramarev, G., Ivanova, O., etc. (2018), “Theoretical principles of development of global valuechains”, Business Inform, 2018, no. 12, pp. 39-51.
Maksimenko, Y. A. (2015), “Foreign trade relations of Ukraine”, Collection of scientific works “Bulletin of NTU “KhPI””: Technical progress and efficiency of production, vol. 60 (1169), рр. 145-148.
Mashkov, A.O. (2012), “Strategic directions of state regulation of foreign economic activity of Ukraine in the conditions of innovative development”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, vol. 11. at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2012_11_15 (Accessed 25 July 2023).
Melnyk, T. M. (2013), “Export potential of Ukraine: evaluation methodology and analysis”. International economic policy, vol. 8-9, pp. 221-245.
Platonova, I. (2020), “Theoretical fundamentals of mechanisms of state regulation of foreign economic activity”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 13-14, pp. 125-129. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.13-14.125
Stetsenko, Zh. V. (2010), “State regulation of foreign economic activity in Ukraine”, Ekonomichnyy Visnyk NTUU “KPI”. http://economy.kpi.ua/uk/node/145 (Accessed 25 July 2023).
Tytarenko, L. M. (2018), “International economic policy of Ukraine: current challenges and prospects”, Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, vol. 22, pp. 114-118.
Khaletska, A.A. (2012), “Approaches to the system of state management of foreign trade”, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, vol. 2. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2012_2_7 (Accessed 25 July 2023)
Duginets, G. (2018), Global value chains: monograph, Kyiv National University of Trade and Economics, 412 p.
Ivanov, Ye. (2015), “Indicators of National Economy Integration Into the Global Value Chains”, Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo Seriia: Ekonomichni nauky, vol.5-6, pp. 68-75.
Kravtsova, I. V. (2016), “Methodology for the study of global value creation chains”, Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universy, vol.16, pp. 39-44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олександр Биконя, Наталія Романовська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.