СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ЕКСПОРТ УКРАЇНИ В ЄС: ПРОГНОЗИ, ОБМЕЖЕННЯ І ВИКЛИКИ

Автор(и)

  • Тамара Осташко Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України” https://orcid.org/0000-0001-5550-5864
  • Ганна Лєнівова Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України” https://orcid.org/0000-0001-9237-2095

DOI:

https://doi.org/10.56197/2786-5827/2024-3-2-1

Ключові слова:

ЄС, автономні торговельні преференції, МЕРКОСУР, зона вільної торгівлі, торговельні режими, тарифні квоти, сільськогосподарські товари, експорт

Анотація

Вступ. На розвиток експорту окремих сільськогосподарських товарів до ЄС впливатимуть торговельні режими для імпорту української продукції в ЄС і конкуренція з локальними виробниками та імпортерами на ринках ЄС. Зміни торговельних режимів пов’язані із введенням з 2022 р. автономних торговельних преференцій у вигляді призупинення імпортних мит і квот на український експорт до ЄС, які щорічно продовжуються і модифікуються.  Також у 2023 р. поновилися переговори щодо узгодженої у 2019 р. Угоди про Асоціацію між ЄС та МЕРКОСУР. У разі успішного завершення цих переговорів існують ризики послаблення конкурентних позицій української сільськогосподарської продукції на ринках ЄС.

Метою статті є розробка прогнозів експорту сільськогосподарських товарів з України в ЄС в умовах дії обмежень в рамках автономних торговельних преференцій ЄС для імпорту вітчизняних товарів та оцінка викликів для розвитку вітчизняного експорту в ЄС у разі імплементації Угоди про асоціацію ЄС-МЕРКОСУР.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося з використанням економіко-статистичних методів, методів порівняння, аналізу і синтезу, системного підходу. Інформаційну базу дослідження склали праці зарубіжних та українських вчених, документи, статистичні дані і прогнози  Європейської комісії, Світової організації торгівлі, Міністерства сільського господарства США (USDA). Використовувалися база даних UN Comtrade і база даних MERCOSUR.

Результати і обговорення. У разі прийняття пропозиції Єврокомісії щодо механізму “екстреного гальмування” з метою стабілізації імпорту м’яса птиці  з України і за умови введення тарифних квот при ввезенні м’яса птиці з МЕРКОСУР, у 2030 р. обсяги експорту м’яса птиці з МЕРКОСУР перевищать обсяги експорту з України. Частка МЕРКОСУР в імпорті м’яса птиці в ЄС може збільшитися з  8,3% у 2022 р. до 27,4% у 2030 р., а частка України не перевищить 16,1%.

Також за умови введення механізму “екстреного гальмування” з метою стабілізації імпорту кукурудзи з України в ЄС та у разі імплементації Угоди ЄС- МЕРКОСУР відбудеться суттєве зростання конкуренції на ринку ЄС між українською і бразильською кукурудзою, при цьому цінову конкурентну перевагу має українська кукурудза. Проте з огляду на прогноз зменшення імпорту кукурудзи в ЄС до 2030 р., дуже вірогідно, що незважаючи на тарифну квоту МЕРКОСУР і автономні торговельні преференції України, обсяги експорту як української, так і бразильської кукурудзи в ЄС скоротяться.

Висновки. Механізм “екстреного гальмування” з метою стабілізації імпорту окремих сільськогосподарських товарів з України в ЄС призведе до консервування обсягів вітчизняного експорту в ЄС на рівні 2022-2023 років, що у разі підписання, ратифікації і наступної імплементації Угоди про Асоціацію ЄС-МЕРКОСУР приведе протягом шести років перехідного періоду до часткового заміщення українського експорту бразильським на ринку ЄС. Особливо це стосується ринків кукурудзи і м’яса птиці, на яких конкурентні позиції Бразилії є лідерськими у світовій торгівлі.

 

Посилання

Ostashko, T., Kobuta, I., Olefir, V. and Lienivova, H. (2022), “Evaluation of the results and analysis of the impact of the DCFTA with the EU on agricultural trade in Ukraine”, Agricultural and Resource Economics, vol. 8 (4), pp. 86–108. URL: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.04.04

Koliadenko, S., Andreichenko, A., Galperina, L., Minenko, S. and Kovylina, M. (2020), “Analysis and forecasting of Ukrainian agrarian exports to the EU countries”, Agricultural and Resource Economics, vol. 6(3), pp. 29-47. URL: https://doi.org/10.51599/are.2020.06.03.02

Yatsenko, O., Reznikova, N., Karasova, N., Musiiets, T., Lavrinenko, O. and Nitsenko, V. (2020), “Modernization of the format of Ukraine’s trade integration with the EU in the conditions of implementation of the DCFTA”. Problemy Zarządzania, vol. 18(4(90)), pp. 101-124. URL: https://doi.org/10.7172/1644-9584.90.6

Hamulczuk, M., Makarchuk, O. and Sica, E. (2019), “Searching for market integration: evidence from Ukrainian and European Union rapeseed markets”, Land Use Policy, vol. 87 (31), article 104078. URL: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2019.104078

Hamulczuk, M., Makarchuk, O. and Kuts, T. (2021), “Time-varying integration of Ukrainian sunflower oil market with the EU market”, AGRIS on-line Papers in Economics and Informatics, vol. 13 (3), pp. 35-47. URL: https://doi.org/10.7160/aol.2021.130304

Artuc, E., Porto, G. and Rijkers, B. (2019), “Trading off the income gains and the inequality costs of trade policy”, Journal of International Economics, vol. 120, pp. 1-45. URL: https://doi.org/10.1016/j.jinteco.2019.05.001

Timini, J. and Viani, F. (2020), “The EU-MERCOSUR free trade agreement main features and economic impact”, Analytical articles. Economic Bulletin, vol. 1, pp. 1–10. URL: https://www.bde.es/f/webbde/SES/Secciones/Publicaciones/InformesBoletinesRevistas/ArticulosAnaliticos/20/T1/descargar/Files/be2001-art8e.pdf

Ayuso, A. (2022), “Differentiated integration in MERCOSUR: risks and opportunities for the association with the European Union”, CIDOB notes internacionals, 272. URL: https://doi.org/10.24241/NotesInt.2022/272/en

Bilozubenko, V. S., Nebaba, N. O., Serdiukov, K. H. and Khurudzhi, M. Ie. (2021), “Integration processes in MERCOSUR: features of development and guidelines for Ukraine”, Actual Problems of Economics, №6 (240), pp. 14-25. URL: https://eco-science.net/wp-content/uploads/2022/02/6.21._topic_Bilozubenko-V.S.-Nebaba-N.%D0%90.-Serdyukov-K.G.-Khurudzhi-M.E.14-25.pdf.

Zaiats, O. I. (2020), “The global competitive power of MERCOSUR”, Prychornomorski ekonomichni studii, vol. 50 (1), pp. 21-25. URL: https://doi.org/10.32843/bses.50-3, http://bses.in.ua/journals/2020/50_1_2020/5.pdf.

Oliinyk, Yu. (2015), “EU and MERCOSUR cooperation as an example for further integration of Ukraine”, Ukrainska natsionalna ideia: realii ta perspektyvy rozvytku, Issue 27, pp. 129-135. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unir_2015_27_22.

Ilyash, O., Doroshkevych, D. and Dacenko, J. (2019), “Change of export and import commodity flows of Ukraine in international trade as a result of the Russian occupation”, Investment: Practice and Experience, 8, pp. 11-18. URL: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2019.8.11

Shnyrkov, O. and Chugaev, O. (2023), “Economic integration of Ukraine into the EU in the conditions of the Russian-Ukrainian war”, Journal of European Economy, vol. 22(1), pp. 49-68. URL: https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1637/1643

Ostashko, T. (2023), “Grain export of Ukraine in the conditions of war”, Economy of Ukraine, vol. 66(8), pp. 28–46. URL: https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.08.028

Leshchenko, K. (2023), “Current challenges of agricultural trade liberalisation between Ukraine and the EU”, Ekonomika APK, vol. 30(3), pp. 10-17. URL: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202303010

Lila, A., Trusova, N. and Berdar, M. (2023), “The impact of trade policy and agreements on the development of international trade in Ukraine's agricultural sector”, Ekonomika APK, vol. 30(6), pp. 26-33. URL: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202306026

##submission.downloads##

Опубліковано

29-05-2024

Як цитувати

Осташко, Т., & Лєнівова, Г. (2024). СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ЕКСПОРТ УКРАЇНИ В ЄС: ПРОГНОЗИ, ОБМЕЖЕННЯ І ВИКЛИКИ. Науковий вісник Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології, 3(2). https://doi.org/10.56197/2786-5827/2024-3-2-1

Номер

Розділ

Науковий вісник Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології