ПРОТИСТОЯННЯ ВОРОЖІЙ ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ СОЦІАЛЬНИХ ПЛАТФОРМ
DOI:
https://doi.org/10.56197/2786-5827/2024-3-3-5Ключові слова:
ворожа інформаційна діяльність, дезінформація, ворожі наративи, соціальні платформи, протидія ворожій інформаційній діяльностіАнотація
Вступ. Стаття присвячена аналізу ворожої інформаційної діяльності з використанням соціальних платформ та пошуку методів протистояння їй. Відзначено особливу вразливість сучасного суспільства до дезінформації через зміни в інформаційному середовищі та розвиток технологій. Основна мета дослідження – аналіз інструментів, які використовують країни та міжнародні організації для протидії дезінформації, а також визначення напрямків подальшого розвитку інформаційної політики для посилення спроможності протистояння ворожій інформаційній діяльності.
Матеріали та методи. Основними джерелами для аналізу є офіційні звіти міжнародних організацій, урядів держав, дослідження неурядових організацій та аналітиків. Для аналізу і узагальнення результатів досліджень та наукових публікацій щодо ворожої інформаційної діяльності та її впливу на суспільство використаний метод синтезу наукових даних.
Результати і обговорення. В дослідженні детально представлено інструменти ворожої інформаційної діяльності, такі як дезінформація, пропаганда, зовнішня маніпуляція інформацією тощо. Автором визначені та описані наслідки використання цих інструментів, включаючи зниження довіри до традиційних медіа, поляризацію суспільства та підрив довіри до державних інституцій. Проаналізовано етапи російського ворожого інформаційного впливу на Україну, здійснено аналіз та виділено основні групи ворожих наративів та дезінформації, що поширюються росією в період повномасштабного вторгнення. Визначено заходи, що Україна здійснила для захисту свого інформаційного простору та протидії російській інформаційній агресії.
Наведено приклади інформаційної агресії з боку росії та Китаю щодо інших країн, з використанням соціальних платформ. Описані цілі та методи, які використовуються цими країнами, включаючи поширення дезінформації та маніпуляцію громадською думкою.
Визначено рекомендації, що підвищать здатність протидії ворожій інформаційній діяльності та стійкість суспільства до зовнішніх загроз.
Висновки. У висновках підкреслюється критична важливість розуміння та контролю інформаційних процесів для забезпечення національної безпеки в умовах гібридної війни. Ворожі дії, особливо через соціальні мережі, спрямовані на розповсюдження дезінформації та маніпуляцію громадською думкою з метою дестабілізації, створення соціальних розривів і підвищення політичної поляризації загрожують не лише національній безпеці, а й демократичним процесам. У відповідь на це, країни мають здійснювати різноманітні та масштабні заходи протидії, включаючи збільшення медіа-грамотності, моніторинг дезінформації та співпрацю з іншими країнами для зменшення впливу інформаційних загроз.
Посилання
Horban, Yu. (2015), “Information war against Ukraine and means of its conduct”, Bulletin of the National Academy of State Administration under the President of Ukraine, Vol., 1, 136-141, URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2015_1_21
Drabyuk, S. (2022), “Propaganda and its types, Ways of countering propaganda”. Analytical and comparative jurisprudence, Vol. 5, 153–157. URL: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.01.28
Horun, O. (2023), “Principles of formation of enemy propaganda and countermeasures against it in the conditions of martial law in Ukraine”, Information and Law, Vol. 2(45), 163-171. URL: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.2(45).282340
Denisyuk, Zh. Z. (2021), “Propaganda and counter-propaganda in the context of state information policy strategies”, Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Public Administration, Vol. 32 (71) No. 2, 46-51. URL: https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2021.2/08
Shevtsiv, M. and Honcharuk, K. (2019), “Propaganda as a socio-legal phenomenon: problems of understanding”. Actual problems of historical-legal and international legal science. South Ukrainian magazine, Issue 1, 119–122. URL: https://doi.org/10.32850/sulj.2019.1-29
Dubov, D., Barovska, A. and Kazdobina, Yu. (2020), Destructive influences and negative narratives: detection and countermeasures tools: method. mat. K.: UFBS, 60 p., URL: https://ufss.com.ua/wp-content/uploads/2020/03/UFSS_MediaLiteracy.pdf
Lisnevska, A. (2019), “Misinformation in news video content: markers and methods of recognition”, Bulletin of Lviv University. Series of Journalism, 45, 60-66. URL: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.9985
Pavlenko, T. (2022), “Disinformation: concepts, signs and countermeasures prospects”, Legal Scientific Electronic Journal, 7, 337-339. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-7/80
Shulska, N., Zinchuk, R. and Kevlyuk, I. (2023), “Narratives of the formation of despair as a manifestation of a hostile informational and psychological operation: on the material of the language of mass media”, Scholarly notes of V. I. Vernadsky Tavri National University. Series: Philology. Journalism, T. 34 (73), No. 2. Part 2, 152–157. URL: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.2.2/25
Ivanytska, B. and Danilov, O. (2020). The influence and importance of fakes in world history. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic Sciences, 4, 143-147. URL: https://doi.org/10.23939/sjs2020.01.143
Zolotukhin, D. (2018). White book of special information operations against Ukraine 2014–2018. Kyiv: 384 p.
Treyger, E., Cheravitch, J. and Raphael, S. (2022). Cohen, Russian Disinformation Efforts on Social Media. Santa Monica, CA: RAND Corporation. URL: https://doi.org/10.7249/RR4373.2
Disinformation and Russia’s war of aggression against Ukraine. (2022), OECD Policy Responses on the Impacts of the War in Ukraine, URL: https://doi.org/10.1787/dc825602-en
Flore, M. (2020). Understanding Citizensâ Vulnerabilities (II): From Disinformation to Hostile Narratives, EUR 30029 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, URL: https://doi.org/10.2760/276141, JRC118914.
Harold, S., Beauchamp-Mustafaga, N. and Hornung J. (2021). Chinese Disinformation Efforts on Social Media. Santa Monica, CA: RAND Corporation. URL: https://doi.org/10.7249/RR4373.3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Дмитро Паламарчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
